Підготовка до ЗНО

Практичні рекомендації

Спочатку підготуйте місце для занять: при­беріть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер'єр кім­нати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах.

Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «Трохи позаймаюся», — а які саме розділи і теми.

Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того ма­теріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перер­ви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам'ятати напам'ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записува­ти. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам'ятовувати матеріал? Психологи встановили, що наша оперативна пам'ять при одночасному сприйнятті здатна утри­мати і потім відтворити в середньому лише сім об'єктів. Тому матеріал краще розбити на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й узагальнювати, виражати головну думку однією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам'ятовувати складний текст, не розібрав­шись у його внутрішніх зв'язках, не зро­зумівши міркувань автора. Серед другоряд­ного потрібно виявити найголовніше.

Використовуйте асоціації. Метод локаль­ної прив'язки полягає у побудові для ряду, який ви намагаєтесь запам'ятати, об'єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення пунктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на ва­шій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи за­учуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв'язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали ма­теріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

Як повторювати? Перекажіть текст свої­ми словами, і ви легше його запам'ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом, будь-яка аналітична робота з текстом доз­воляє краще його запам'ятати. Це може бути перекомпонування матеріалу, знахо­дження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст мож­на сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам'ятовування значно покращуються че­рез образність запису.

Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, пов'язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх.

У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

МЕТОД ПОВТОРЕННЯ   І. КОРСАКОВА

1.  Необхідно повторювати інформацію протягом 20 секунд одразу після її спри­ймання (імена, телефони, дати), оскільки найбільша втрата інформації припадає на перші стадії запам'ятовування, наступні за сприйняттям.

2. Інтервали часу між повтореннями мож­на, якщо треба, подовжувати. Припустимо, якщо на підготовку ви маєте 7 днів, а ма­теріал вимагає не менше п'яти повторень, то роботу краще організувати так:

•   1-й день — двічі;

•   2-й день — 1 раз;

•   3-й день — без повторень;

•   4-й день — 1 раз;

• 5-й день — без повторень;

• 6-й день — без повторень;

• 7-й день — 1 раз.

3. Кількість повторень треба визначати з деяким запасом. Слід дотримуватися про­стого правила: число повторень має бути таким, аби протягом необхідного проміж­ку часу інформація не забувалася. Якщо ви хочете запам'ятати інформацію лише на декілька днів, то після її сприйняття реко­мендуємо повторити матеріал спочатку за 15—20 хвилин, потім — за 8—9 годин і ще раз — за 24 години.

4. Там, де доцільно, застосовуйте комп­лексний навчальний метод. Велику кількість інформації можна запам'ятовувати за допо­могою часткового навчального методу, при якому ви повторюєте речення за реченням, віршований рядок за рядком. Проте при частковому навчальному методі інформа­ція подрібнюється і виривається зі свого контексту, що ускладнює запам'ятовування і призводить до збільшення числа повторень. Натомість при комплексному навчальному методі вся інформація, наприклад, текст, запам'ятовується цілком, а потім як одне ціле повторюється. Взаємозв'язки між ок­ремими частинами сприймаються швидше і грунтовніше, а обов'язкове число повто­рень скорочується. Тому там, де це можливо, використовуйте комплексний навчальний метод.

Під час роботи з великим за обсягом матеріалом важко добре запам'ятати текст як одне ціле. У такому разі розбийте текст на розділи, об'єднані однією темою. При першому відтворенні повторюйте вже за­своєну частину і вивчайте другу. При друго­му — повторюйте перші частини і вивчайте наступну тощо.

5.  Формула ОУОД (основні думки, уваж­не читання, огляд, доведення). Найраціо-нальнішим і, проте, найпоширенішим мето­дом запам'ятовування інформації є повтор­не перечитування: читайте текст, аж поки запам'ятаєте його.

6. Повторне читання виявиться набагато ефективнішим, якщо міститиме елементи активного повторення, переказу. Ми пропо­нуємо метод читання, що дозволяє засвої­ти і запам'ятати доволі складний матеріал (наприклад, якийсь курс) лише за чотири повторення. За першими буквами чотирьох

рівнів цього методу назвемо його ОУОД (основні думки, уважне читання, огляд, доведення).

Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів із якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас зі структурою тестових завдань.

Тренуйтеся із секундоміром у руках, засікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніко­ли не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.

Залиште один день перед іспи­том на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупини­тися на складніших питаннях.

як підготуватися психологічно?

Для того, щоб у кризовій ситуації не втрачати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто чекати, доки ситуація стане катас­трофічною. Починайте готуватися до іс­питів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно.

Якщо дуже важко зібратися із силами і з думками, спробуйте запам'ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.

Щодня виконуйте вправи на зняття на­пруження, втоми, на розслаблення.

що робити, якщо втомилися очі?

Виконайте дві будь-які вправи:

•   погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (15 с);

•   напишіть очима своє ім'я, по батькові, прізвище;

•   фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);

•   намалюйте очима квадрат, трикут­ник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.

режим дня

Поділіть день на три частини:

•   готуйтеся до іспитів 8 годин на день;

•   займайтеся спортом, гуляйте, сходіть на дискотеку, потанцюйте — 8 годин;

•   спіть не менше 8 годин, якщо хочете чи треба, влаштуйте собі тиху годину після обіду.

як краще харчуватися?

Харчування має бути 3—4-разовим, ка­лорійним і багатим на вітаміни. Спожи­вайте волоські горіхи, молочні продукти, рибу, м'ясо, овочі, фрукти, шоколад. Ще одна порада: перед іспитами не слід наї­датися.

як легше запам'ятовувати?

1.  Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам'ятати. Великий уривок вивчати корисніше, ніж короткий вислів.

2.  Запам'ятати легше те, що розумієш.

3.  Розподілене заучування краще від кон­центрованого. Учіться з перервами, а не все підряд, краще помалу, ніж одразу.

4.  Більше часу витрачайте на повторення по пам'яті. Це ефективніше за просте бага­торазове читання.

5. Якщо працюєте із двома матеріала­ми — великим і меншим — розумно почи­нати з більшого.

як підтримати працездатність?

1.  Чергуйте розумову і фізичну працю.

2.  У гімнастичних вправах перевагу від­давайте перекиду, свічці, стійці на голові, оскільки посилюється притік крові до клітин мозку.

3.  Бережіть очі, робіть перерву кожні 20—30 хвилин (відведіть очі від книжки, погляньте удалину).

4.  Мінімум телепередач!

як уникнути хвилювань?

1.  Запишіть на аркуші паперу те, що вас непокоїть. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв'яжете ви.

2.  Запитайте себе: «Чи допомагає хви­лювання впоратися із ситуацією?». Коли ви зрозумієте, що ні, придумайте щось, що справді могло б зарадити.

3.  Якщо ви можете порадитися з бать­ками, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з бать­ками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряєте, і поговоріть із ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впоратися з вашим хвилюванням.

4.  Пам'ятайте: занепокоєння — це емо­ція, а не метод розв'язання проблем.

5.  Якщо ваші переживання стали нав'язливими, зверніться до шкільного пси­холога.

напередодні іспиту

Багато хто вважає: для того, щоб пов­ністю підготуватися до іспиту, не вистачає лише однієї, останньої перед ним ночі. Це неправильно. Ви вже втомилися, і не треба себе перенапружувати. Навпаки, з вечора перестаньте готуватися, прийміть душ, про­гуляйтеся. Виспіться якнайкраще, аби вста­ти відпочилим, із відчуттям здоров'я, сили, з «бойовим» настроєм. Адже іспит — це своєрідна боротьба, в якій варто проявити себе, показати свої сили та здібності.

У пункт складання іспиту приходьте без запізнень, краще — за півгодини до по­чатку тестування. Опануйте себе, зберіться з думками. Сміливо заходьте до аудиторії. Не сумнівайтеся, усе вийде. Сядьте зручно, випряміть спину. Подумайте про те, що ви вищі за всіх, розумніші, у вас усе вийде. Зосередьтеся на словах: «Я спокійний, я абсолютно спокійний». Повторіть їх без по­спіху, кілька разів. Думок відганяти не треба, оскільки це викличе додаткове напруження. На завершення стисніть руки в кулаки. Ви­конайте дихальні вправи:

•   сядьте зручно;

•   глибокий вдих через ніс (4—6 се­кунд);

•   затримка дихання (2—3 секунди), потім видих.

Наведемо декілька універсальних рецептів для успішнішої тактики виконання тесту­вання.

Зосередьтеся! Після виконання поперед­ньої частини тестування (заповнення блан­ків), коли ви з'ясували всі незрозумілі для себе моменти, спробуйте сконцентруватися і забути про людей довкола. Для вас мають існувати лише текст завдань і годинник, що регламентує час тесту. Кваптеся без поспіху! Жорсткі рамки часу не мають впливати на якість ваших відповідей. Перед тим, як впи­сати відповідь, перечитайте запитання двічі і переконайтеся, що ви правильно зрозуміли його суть.

Почніть із легких завдань! Почніть від­повідати на ті запитання, в яких ви не сумніваєтеся, не зупиняйтеся на тих, які можуть викликати довгі роздуми. Тоді ви заспокоїтеся, думки стануть яснішими і чіт­кішими, увійдете до робочого ритму. Ви ніби звільнитеся від нервозності, і вся ваша

енергія потім спрямується на складніші за­питання.

Пропускайте! Треба навчитися пропускати складні або незрозумілі завдання. Пам'ятайте: у тексті завжди знайдуться такі запитання, з якими ви неодмінно впораєтеся. Просто безглуздо недобрати балів лише тому, що ви не дійшли до «своїх» завдань, а застрягли на тих, які викликають ускладнення.

Читайте завдання до кінця! Не прагніть зрозуміти умови завдання «за першими сло­вами» і добудувати кінцівку у власній уяві. Це певний спосіб припуститися прикрих помилок у найлегших запитаннях.

Думайте лише про поточне завдання! Коли ви бачите нове завдання, забудьте все, що було в попередньому. Зазвичай завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному, як правило, не допомагають, а лише заважа­ють концентруватися і правильно вирішити наступне. Ця порада дає й інший безцінний психологічний ефект — забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося заважким). Думайте лише про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.

Виключайте! Багато завдань можна швид­ше вирішити, якщо не шукати одразу пра­вильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах, а не на всіх п'яти-семи (що набагато важче).

Заплануйте два кола! Розрахуйте час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких завданнях («перше коло»). Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких завданнях, а потім спокійно повернетеся і подумаєте над складнішими, які спочатку довелося пропустити («друге коло»).

Перевірте! Залиште час для перевірки своєї роботи, принаймні, аби встигнути пе­реглянути і помітити явні помилки.

Вгадуйте! Якщо ви не впевнені у виборі відповіді, але інтуїтивно можете віддати пе­ревагу якійсь одній, то інтуїції слід довіряти! При цьому вибирайте найбільш імовірний, на вашу думку, варіант.

Не засмучуйтеся! Прагніть виконати всі завдання, але пам'ятайте, що на практиці це нереально. Враховуйте, що тестові завдання розраховані на максимальний рівень склад­ності, і кількість вирішених вами завдань може виявитися цілком достатньою для гар­ної оцінки.

Пам’ятка

Як краще підготуватись до зовнішнього незалежного оцінювання.

1. Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети – підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

Заховайте від себе книжки, диски, телепрограму, відключіть телефон. Суворо скажіть собі: з 9 до 12 дня я повинен вивчити стільки – то.

2. Почніть вчити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець.

Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, як дамоклів меч, не даючи вам спокою. В результаті якість запам’ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.

3. Справжня мати навчання – не повторювання, а використання.

Не тримайте знання в собі, як в сейфі. Поділіться ними з батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію зовнішнього незалежного оцінювання.

4. Запам’ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно.

Двічі прочитаний та переказаний матерал краще, ніж п’ять разів прочитаний без переказу.

5. Чергуйте розумову діяльність з фізичною.

Не доводьте себе до повного знесилення й упаду сил пізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не заборонена корисна праця на благо сім’ї: помийте підлогу, сходіть до магазину.

6. Почніть вчити матеріал зранку, поки «свіжа» голова.

Займатися в останню ніч чи добре виспатися – справа індивідуальна. У людини, яка виспалась, голова працює краще, ніж у того, хто не виспався.

Матеріал надала практичний психолог - Оніщук Мар'яна Володимирівна