Я маю право!

В рамках право просвітницького проекту «Я маю право!» у лютому 2019 р. проводився новий етап просвітницької кампанії «Стоп боулінг!». НВК с. Поступель взяв участь у даному проекті. В школі провівся ряд заходів. Зокрема,

-         нарада вчителів з метою роз’яснення положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу»;

-         розповсюдження серед учнів  буклетів на правову тематику "Стоп Булінг!";

-         проведення класними керівниками та класоводами виховних годин, роз’яснення положень Закону України;

-         виставка дитячих малюнків на тему протидії боулінгу;

-         проведення психологом бесід «Якщо ви стали жертвою булінгу», «Ознаки булінгу», «Види булінгу»;

-         тренінгове заняття «Психологічні та фізичні ознаки булінгу»;

-         перегляд відеороликів «Шкільний булінг», «Наслідки булінгу»;

-         діагностування виявлення рівня схильності до вчинення булінгу (анкетування серед учнів старших класів).

 Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінг.

	Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінгу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.